Перший рік Мерца: від падіння рейтингів до війни в Україні

Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) у середу, 6 травня, відзначає першу річницю на посаді канцлера Німеччини. Настрій відверто не святковий: популярність коаліційного уряду, до складу якого входять представники консервативного блоку ХДС/ХСС та соціал-демократи, упала до рекордно низького рівня - ним незадоволені 76 відсотків німців. Опозиційна ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка на дострокових виборах до Бундестагу в лютому 2025 року посіла друге місце, наприкінці квітня вийшла в лідери - у неї близько 28 відсотків. Консерватори відстають на три-чотири відсоткові пункти. У СДПН - 14 відсотків. Дві третини опитаних не вірять, що коаліція допрацює до кінця терміну. Як так сталося?

Імпульсивність канцлера - його головний недолік?

Причин багато. 70-річний Мерц - досвідчений лідер з успішною кар'єрою, який зумів піти з політики в бізнес, згодом повернутися в політику та стати канцлером. Однак, на відміну від усіх попередників, він не має досвіду державного управління. Він не був ані міністром, ані прем'єр-міністром федеральної землі.

Його відмінна риса - прямолінійність. В опозиції це допомагало, а от перебуваючи при владі Мерцу дедалі частіше доводиться виправдовуватися за свої різкі слова - чи то про мігрантів на вулицях німецьких міст, чи то про помилки США у війні проти Ірану. Незвично різка критика дій президента Дональда Трампа в Ірані призвела до того, що Вашингтон днями оголосив про скорочення американського контингенту в Німеччині, хоча це рішення, очевидно, готувалося заздалегідь. Німеччина також не отримає американські далекобійні крилаті ракети Tomahawk. Оглядачі говорять про першу кризу в здавалося б стабільних відносинах між Трампом і Мерцем; багато хто вважає імпульсивність канцлера його головним недоліком.  

Чому Мерц втратив популярність

Щоб зрозуміти причини падіння рейтингу, важливо пам'ятати, що Мерц прийшов до влади вже ослабленим, і те, що рік тому Бундестаг не обрав його з першої спроби, - лише символ. Одна з центральних проблем - втрата довіри частини виборців, причому ще до того, як він став канцлером. Спочатку це сталося перед виборами до Бундестагу: спочатку голова ХДС ініціював голосування в Бундестазі разом з ультраправими, що викликало хвилю обурення, згодом він порушив передвиборчу обіцянку не брати борги. На тлі геополітики (повернення Дональда Трампа до Білого дому, війна Росії проти України) Мерц пішов на зміну конституції, щоб профінансувати посилення німецької армії. Сьогодні він каже, що тоді врятував НАТО, зробивши крок назустріч Трампу.

Є й принциповий конфлікт інтересів: Мерц прийшов до влади, обіцяючи радикальну зміну лівоцентристського курсу попереднього уряду соціал-демократа Олафа Шольца (Olaf Scholz). У СДПН протилежне завдання - максимально зберегти свої здобутки. Це одна з причин, чому анонсовані канцлером реформи або були реалізовані в пом'якшеному компромісному варіанті, або досі перебувають у процесі підготовки. Наприклад, допомога з безробіття збереглася в попередніх обсягах, хоча вимоги щодо пошуку роботи були посилені.

Одним зі своїх головних досягнень Мерц вважає обмеження міграції, але в переліку проблем, які турбують суспільство, це не головне. Не додала уряду популярності й реформа військової служби, яку проводили хаотично і не довели до кінця. Якщо армії не вистачить добровольців, Бундестагу доведеться ухвалювати новий закон про повернення призову - це вкрай непопулярний крок.

Але головне - економіка. Мерц прийшов до влади, пообіцявши насамперед відновити економічне зростання в Німеччині після кількох років рецесії, інфляції та загального зниження рівня життя. Багато хто повірив першому в історії Німеччини канцлеру-мільйонеру, який заробив статки у великих компаніях. Він прогнозував, що вже до літа 2025 року будуть відчутні покращення. Цього не сталося. Одна з причин - запроваджені президентом США Трампом мита на товари з Євросоюзу. Німеччина, для якої США є головним ринком збуту, відчула їх сильніше за інших. Прибутки німецького автопрому обвалилися. Невелике економічне зростання, яке намітилося згодом, знову під загрозою - через війну США та Ізраїлю проти Ірану й різкий стрибок цін на пальне.

Війна Росії проти України: що змінив Мерц?

У перші місяці при владі зовнішня політика вийшла для Мерца на перший план. У пресі його навіть прозвали "канцлером закордонних справ".

І хоча в Німеччині зміна уряду рідко призводить до зміни зовнішньополітичного курсу, Мерц по-новому розставив акценти. Його критика війни Росії проти України була жорсткішою, він часто їздив до Києва, а підтримка України вийшла на новий рівень. Берлін засекретив дані про постачання озброєнь Україні та почав фінансувати виробництво ракет і безпілотників в Україні. Мерц публічно заперечував Трампу, вимагаючи припинення вогню, коли йшлося про умови мирної угоди з Росією. Саме він переконав американського президента продати Україні кілька додаткових систем ППО Patriot. В Європейському Союзі глава уряду Німеччини виступив з ініціативою використати заморожені російські активи для допомоги Києву, але зазнав дипломатичної поразки - його план не підтримали.

Канцлер не став телефонувати президентові Росії Володимиру Путіну, як це робив його попередник Шольц, однак продовжив його лінію, відмовившись передати Україні крилаті ракети TAURUS. І це не єдине спірне питання у відносинах із Києвом. Мерц почав м'яко тиснути на президента України Володимира Зеленського, публічно закликаючи обмежити приплив до Німеччини молодих українських чоловіків, які тікають від війни. Зрештою, навесні 2026 року Мерц дедалі частіше намагається знизити очікування України щодо шансів на швидкий вступ до Європейського Союзу.

Чи будуть у Німеччині дострокові вибори?

Коли Мерц став канцлером, і він сам, і його партнери по коаліції - соціал-демократи - давали зрозуміти, що мають намір успішно пропрацювати весь термін. Дострокові вибори оглядачі називали надто ризикованими з огляду на зростання популярності АдН. Сьогодні дедалі частіше лунають голоси тих, хто не виключає розпаду коаліції. Окремі приклади цього є й у партії самого Мерца. Одним із приводів стала суперечка на підвищених тонах між керівництвом правлячих партій щодо майбутніх соціальних реформ. Ця суперечка стала надбанням преси. Сам Мерц у ці дні в своїх інтерв'ю запевняв, що не хоче бути канцлером меншості.

До середини літа уряд Мерца планує ухвалити кілька пакетів реформ, зокрема й вже узгоджений в кабінеті міністрів - щодо системи медичного страхування, якій бракує фінансування на тлі старіння населення Німеччини. Восени, у вересні, очікуються важливі вибори на сході Німеччини. Щонайменше в одній федеральній землі - Саксонії-Ангальт - до влади можуть прийти ультраправі з АдН. Оглядачі очікують за підсумками голосувань на земельному рівні й змін у Берліні, однак до відставки уряду справа навряд чи дійде. Хоча впевненості в цьому, як і рік тому, в політичному Берліні вже немає.