Підсумки виборів у Вірменії: курс на баланс між ЄС та ЄАЕС

За підсумками парламентських виборів 7 червня партія прем'єр-міністра Нікола Пашиняна "Громадянський договір" зберегла владу у Вірменії, однак не змогла здобути конституційну більшість. Втрата цього важеля ускладнює проведення конституційної реформи - головної умови Баку для підписання мирного договору з Єреваном. На тлі нових політичних реалій правляча сила вже підтвердила свої зовнішньополітичні пріоритети: Єреван продовжить курс на євроінтеграцію, зберігаючи при цьому активну участь у ЄАЕС.

Формально правляча партія "Громадянський договір" не подолала за підсумками голосування п'ятдесятивідсотковий бар'єр (49,81%), але особливості національного законодавства все ж дозволяють їй одноосібно сформувати кабінет міністрів. Це пов'язано з перерозподілом голосів, отриманих силами, яким не вдалося подолати поріг (4% для партій і 8% для альянсів) для проходження до парламенту. Крім неї, до вищого законодавчого органу хоч і з великим відривом, але впевнено проходять опозиційні блоки "Сильна Вірменія" (23,29%) і "Вірменія" (9,94%). Що ж стосується партії "Процвітаюча Вірменія" з її 4% голосів, то вона балансує на межі прохідного бар'єру, і її остаточне потрапляння до парламенту все ще залишається під питанням.

Мир з Азербайджаном під загрозою?

Хоча, за попередніми результатами, правляча партія й збереже контроль над парламентом, проте її впливу не вистачить для проведення конституційної реформи - головної вимоги, яку висуває Баку для підписання мирного договору з Єреваном. А саме встановлення та зміцнення миру з сусіднім Азербайджаном шляхом підписання мирного договору та розблокування комунікацій між країнами було головною обіцянкою Пашиняна та його команди на цих виборах.

Запустити цей процес неможливо без конституційної реформи, а для її проведення чинна конституція вимагає кваліфікованої більшості у 2/3 депутатських місць. Саме цей важіль "Громадянський договір" за підсумками виборів не отримав, що, на думку оглядачів, теоретично може поставити під удар архітектуру миру з Баку, основою якої має стати парафована в серпні 2025 року у Вашингтоні мирна угода.

Читайте також: Можливості втручання були мінімальними. Експерт про вибори у Вірменії

Оцінюючи перспективи конституційної реформи, директор єреванського Інституту Кавказу Олександр Іскандарян побоюється, що в нинішніх політичних реаліях процес може зайти в глухий кут. Більше того, він висловив сумніви в тому, що влада зможе заручитися підтримкою громадян, навіть якщо їй вдасться винести це питання на референдум. "Я не дуже розумію, як цей референдум можна виграти. Навіть до виборів не дуже розумів, тим паче сьогодні", - сказав Іскандарян у розмові з DW. Більш імовірним сценарієм він вважає інші способи розвивати відносини з Азербайджаном - без укладення договору.

Тут головна колізія полягає в тому, що Азербайджан для укладення миру вимагає вилучити з преамбули конституції Вірменії посилання на Декларацію незалежності, де згадується возз'єднання "Вірменської РСР з Нагірно-Карабаською Автономною Областю". Для Азербайджану, який у 2023 році остаточно встановив контроль над Нагірним Карабахом після трьох десятиліть збройного протистояння з Вірменією, ці рядки у вірменському "головному законі" виглядають як територіальні зазіхання. Вірменська влада відкидає ці звинувачення, подаючи прагнення змінити Конституцію "як суто внутрішній процес".

Чому прем'єр-міністр поквапився заявити про тріумф?

Головною інтригою виборчої ночі стала екстрена заява Нікола Пашиняна, який проголосив "історичну перемогу" своєї команди, коли ЦВК встигла підрахувати лише 10-15 % бюлетенів. Прем'єр підкреслив, що спирається на дані власної системи підрахунку, які надходять від довірених осіб з дільниць. Він анонсував формування однопартійного уряду, що викликало різке несприйняття з боку його політичних опонентів.

Представники опозиції негайно звинуватили очільника  уряду  "в узурпації влади" та прямому "тиску на Центральну виборчу комісію". Зокрема, один із лідерів блоку "Вірменія" Ішхан Сагателян заявив, що спроби Пашиняна підбити підсумки до завершення офіційного підрахунку - "це маніпуляція і крок, спрямований на легітимацію потрібного владі результату".

До якого майбутнього готуватися опозиційним лідерам?

Під час нічної пресконференції одразу після підрахунку голосів ЦВК глава уряду демонстрував абсолютну впевненість, а його риторика щодо конкурентів була надзвичайно жорсткою. І хоча новий розклад сил з відсутністю бажаної конституційної більшості в парламенті об'єктивно вимагає від влади більшої гнучкості, Пашинян не має наміру йти на мирову з опонентами, яких він давно називає "триголовою партією війни".

На адресу лідерів опозиційного тріумвірату знову пролунали погрози тривалих тюремних термінів. Йдеться про російського мільярдера Самвела Карапетяна (блок "Сильна Вірменія"), який перебуває під домашнім арештом у справі про спробу захоплення влади, експрезидента Роберта Кочаряна (блок "Вірменія") та бізнесмена Гагіка Царукяна (партія "Процвітаюча Вірменія").

Багато хто у Вірменії, включно з представниками правлячої партії, відкрито називають їх проросійськими силами. Цей ярлик лише закріпився за ними після 1 квітня, коли під час зустрічі в Кремлі з Ніколом Пашиняном президент РФ Володимир Путін закликав його забезпечити участь проросійських сил у вірменських виборах.

Політичний успіх конкурентів викликав жорстку реакцію прем'єра. Під час нічного виступу 8 червня Пашинян назвав опозиційну трійку "кримінальною олігархією" і заявив про курс на "розкуркулення". Він пообіцяв притягнути опонентів до кримінальної відповідальності, інкримінуючи їм корупцію, підкуп виборців і виконання волі зовнішніх гравців. Лідери опозиції відкидають усі претензії, заявляючи про цілеспрямоване політичне переслідування.

Незважаючи на різкі заяви, динаміка підрахунку голосів після закриття виборчих дільниць змусила понервувати команду прем'єра. Всього за одну годину - з другої до третьої години ночі - попередній результат партії влади опустився з 54% до 51%, зафіксувавшись до ранку на позначці трохи нижче половини голосів. На обличчях соратників Пашиняна читалася тривога: адже простої більшості мандатів для реалізації їхніх стратегічних планів, зокрема проведення конституційної реформи, недостатньо.

Розмірковуючи про підсумки виборів, на яких правлячу партію не підтримало більше половини виборців, Олександр Іскандарян зазначив, що вони чітко продемонстрували глибокий розкол у суспільстві. "Це, звісно, впливає на соціальну легітимність влади. Не може не вплинути. Це видно абсолютно чітко", - зазначив політолог у розмові з DW, додавши, що партія влади "явно намагалася домогтися кращого для себе результату".

Історик та експерт Ваграм Токмаджян у розмові з DW висловив упевненість, що поляризація у вірменському суспільстві після виборів лише поглиблюватиметься. За його словами, логіка останніх шести-семи років показує, що прем'єр-міністру Ніколу Пашиняну та загалом провідним політичним силам вигідна така ситуація. "Йому завжди потрібна поляризація, постійна боротьба "чорних" і "білих", умовно "поганих" і "хороших", - зазначив він. Експерт підкреслив, що жодна політична сила з провідної четвірки сьогодні не працює над подоланням цього розколу, оскільки для цього потрібні чіткі імпульси - а їх зараз немає.

Курс на посилення інтеграції з ЄС

На тлі загострення суперечностей із Москвою, яка ще недавно була головним союзником Єревана, під час нічної пресконференції Нікол Пашинян підтвердив незмінність зовнішньополітичного курсу. Прем'єр заявив, що правляча команда має намір і надалі поєднувати процес інтеграції з ЄС з активною роботою в ЄАЕС - економічному блоці, до якого, крім Росії та Вірменії, входять Білорусь, Казахстан і Киргизстан.

Політичний курс Єревана викликає відкрите невдоволення Кремля, який заявляє про зміну геополітичного вектора. Це невдоволення в підсумку перейшло у площину економічних обмежень, що торкнулися експорту вірменської продукції на російський ринок - від квітів, соків і мінеральної води до фруктів, овочів та алкоголю. Більше того, Москва фактично в ультимативній формі неодноразово закликала Єреван провести референдум і зробити остаточний вибір між інтеграцією з ЄС і членством у ЄАЕС. З аналогічним закликом до Єревана звернулися навіть лідери чотирьох інших країн організації. У відповідь Єреван назвав цю напруженість "штучною". Влада зазначила, що вважає проведення референдуму передчасним, оскільки питання про вступ Вірменії до ЄС або подання заявки на членство зараз не стоїть на порядку денному.

Читайте також: "Інтелектуальне розлучення" з РФ: вибір і ціна для Вірменії

Втім, уже наступного дня після виборів Нікол Пашинян провів телефонну розмову з єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос і отримав привітання від голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Обидві європейські чиновниці висловили підтримку курсу Єревана на зближення з Брюсселем. Марта Кос підкреслила, що голосування відбулося на тлі тиску та "масштабного втручання Росії" у виборчий процес.

Реакція Москви виявилася прямо протилежною. Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова звинуватила вірменську владу в гоніннях на ті політичні сили, які виступають за участь Вірменії в євразійських інтеграційних структурах. За її словами, вибори відбулися в умовах "безпрецедентного тиску на опозицію та втручання з боку Заходу, насамперед ЄС". Захарова також підсумувала, що майбутнє двосторонніх російсько-вірменських відносин тепер безпосередньо залежить від конкретних кроків Єревана.

Проте Нікол Пашинян, який раніше домовився про післявиборчу зустріч із президентом РФ Володимиром Путіним, заявив про намір Єревана поєднувати курс на зближення з ЄС з активною взаємодією з Росією та ЄАЕС. "Ми будемо розвивати наші відносини з Росією та іншими країнами Євразійського економічного союзу", - пояснив він. При цьому прем'єр повідомив про неофіційну телефонну розмову з Емманюелем Макроном, даючи зрозуміти, що європейська інтеграція залишається для країни пріоритетом.