Саміт Сі та Трампа: чи наближається "велика угода"?

Після скасування у квітні свого візиту до Китаю президент США Дональд Трамп 13-15 травня все ж відвідає Пекін. Сьогодні глобальні проблеми, такі як економічне зростання або зміна клімату, можуть бути вирішені лише за участю обох найсильніших світових держав. Сполучені Штати - найбільша економіка планети, Китай - друга за величиною. При цьому Пекін є найбільшим, а США - другим за величиною емітентом парникових газів.

На цьому тлі майбутні переговори Трампа і голови КНР Сі Цзіньпіна не можуть провалитися - у цьому переконані як у Пекіні, так і у Вашингтоні. Очікувані домовленості, як вважається, матимуть глобальне значення. Водночас двоє амбітних керівників хочуть представити своїм співгромадянам, а у випадку США - і виборцям, результати, які виставлять їх у вигідному світлі. Ніхто не бажає втратити обличчя, обидва хочуть виглядати "сильними лідерами".

Експерт: Трампу потрібні позитивні новини 

І в цьому Трамп покладається на комуністичний Китай. Господар Білого дому чудово розуміє, що ЗМІ охоче повідомляють про його успіхи щоразу, коли китайці роблять багатообіцяючі заяви. Тому що в Пекіні не хочуть через можливий провал саміту поставити в незручне становище Сі, який вже 13 років міцно утримує владу в країні. Однак у Трампа повинні бути в запасі й компромісні варіанти, які, хоча й неприємні йому, за необхідності можуть бути згодом представлені американській громадськості.

"Трампу відчайдушно потрібні позитивні новини на зовнішньополітичному фронті, - пояснює Чу Інь, політолог з аналітичного центру Pangoal і колишній професор Пекінського університету міжнародних відносин. - Рейтинги схвалення політики Трампа напередодні запланованих на листопад проміжних виборів до Конгресу перебувають на найнижчому рівні. Судячи з усього, його план - за допомогою превентивних військових ударів швидко поставити на коліна союзника Китаю Іран, відсвяткувати свою перемогу в Пекіні та використати цей успіх як козир на переговорах - не спрацював".

Тепер, продовжує політолог, Трампу залишається розраховувати на те, що йому вдасться досягти хоча б часткової угоди у торговельній війні, яка спалахнула через запроваджені ним мита на імпорт. Ще до зустрічі представники сторін планують зблизити позиції під час зустрічей у Сеулі 12-13 травня. Залагодження торговельного конфлікту, як вважають оглядачі, стало б успішним початком передвиборчої кампанії республіканців, які наразі мають незначну більшість в обох палатах Конгресу.

Читайте також: Як Китай намагається послабити вплив США у світі

Тайвань як "червона лінія" для КНР

З точки зору Китаю, "червоною лінією", яку не можна перетинати у відносинах зі США, є питання правового статусу Тайваню. Цей острів у Пекіні вважають бунтівною провінцією КНР, держави, проголошеної Мао Цзедуном у 1949 році. Однак на демократично самокерованому острові, як і раніше, діє конституція Китайської Республіки, яка була ухвалена в 1911 році.

У Пекіні впевнені, що такої конституції взагалі не має існувати, так само як і визначення Тайваню як незалежної держави. Тайвань - невід'ємна частина Китаю, а Китайська Народна Республіка - його єдиний легітимний уряд, підкреслюють у Пекіні. У сукупності ці три постулати є вираженням "принципу єдиного Китаю", який слугує основою для дипломатичних відносин з КНР усіх держав.

У Шанхайському комюніке від лютого 1972 року, яке заклало основу для налагодження дипломатичних відносин між США та Китайською Народною Республікою, влада Сполучених Штатів лише визнала принцип "єдиного Китаю". У документі не уточнюється, чи має на увазі Вашингтон у цьому контексті Китайську Народну Республіку чи Китайську Республіку.

Разом з тим закон про відносини з Тайванем від 1979 року уповноважує американську владу "надавати Тайваню оборонну зброю" та "протидіяти будь-якому застосуванню сили або іншим формам примусу, які можуть поставити під загрозу безпеку або соціально-економічну систему народу Тайваню".

Під час другого президентського терміну Дональда Трампа Тайбей з 2025 року вже замовив у компаній із США зброю на рекордну суму в 11,1 мільярда доларів. А 8 травня тайванський парламент ухвалив закон, що дозволяє великі закупівлі військової техніки, переважно у Сполучених Штатів. До 2033 року їх планується придбати на суму до 25 мільярдів доларів.

Пекін розуміє, що у Трампа є значна свобода дій у рамках чинного законодавства. Тому очікується, що він докладе всіх зусиль, щоб схилити Трампа до висловлювання щодо Тайваню, сприятливого для КНР.

Читайте також: Чому Китай знову залякує Тайвань масштабними військовими навчаннями

Війни проти Ірану та України

При цьому китайці можуть використати свій вплив у нинішній ситуації на світовій арені, щоб відвернути увагу господаря Білого дому від можливих мільярдних контрактів із Тайванем. "США потрібна підтримка Китаю у війні проти Ірану", - вважає Пітер Цю, глава та засновник Гонконзького центру глобалізації. КНР також відіграє ключову роль у припиненні війни Росії проти України.

Після приїзду Трампа до кінця травня очікується візит до Пекіна президента Росії Володимира Путіна. Китай не є стороною жодної з цих воєн, стверджуючи, що суворо дотримується всіх санкцій ООН. Однак він дипломатично активний і веде за зачиненими дверима інтенсивні переговори з Тегераном і Москвою.

Зокрема, іранський міністр закордонних справ Аббас Арагчі минулого тижня відвідав Пекін і зустрівся з китайським колегою Ван Ї. Останній висловив занепокоєння, що війна США та Ізраїлю проти Ірану завдає величезної шкоди регіону та всій планеті. Водночас КНР підтримує Тегеран у питанні мирного використання ядерної енергетики, підкреслюючи, що це, зрештою, є правом будь-якої суверенної держави.

Крім того, Ван висловив сподівання, що всі сторони, які беруть участь у війні на Близькому Сході, "позитивно відреагують на очікування міжнародної спільноти щодо гарантування безпечного судноплавства через Ормузьку протоку". Пекін також вважає США частково відповідальними за те, що відбувається, оскільки вони тимчасово заблокували прохід Перською затокою. Крихке перемир'я між Іраном, Сполученими Штатами та Ізраїлем діє вже три тижні.

"Я сподіваюся, що китайці передадуть це послання Ірану. Незалежно від того, чи відбудеться це за зачиненими дверима, чи ні, я сподіваюся, що це станеться", - заявив держсекретар США Марко Рубіо минулого тижня на пресконференції в Білому домі, маючи на увазі блокаду Тегераном Ормузької протоки. В інтересах Китаю, "як експортно-орієнтованої економіки", щоб іранці зняли блокаду. "Іран не повинен встановлювати (морські. - Ред.) міни. Він не повинен тримати світову економіку в заручниках", - упевнений Рубіо.

Чи буде укладено часткову угоду щодо врегулювання торговельної війни?

Послання Трампа керівництву КНР у економічній сфері є цілком зрозумілим: світ має купувати не лише китайську продукцію. І Китай також повинен купувати американські товари, щоб компенсувати багатомільярдний профіцит у двосторонній торгівлі. Посилаючись на нього, рік тому Трамп запровадив високі ввізні мита на імпорт з Китаю. Дія частини цих мит зараз призупинена.

Однак переговорникам з обох країн поки не вдалося оголосити про досягнення будь-якої значущої угоди в цій галузі. Тим часом, незважаючи на мита, за підрахунками Бюро перепису населення США при міністерстві торгівлі, у 2025 році профіцит КНР у торгівлі зі Сполученими Штатами сягнув майже 202 мільярдів доларів. "Китай готовий купувати американську продукцію. Але він також хоче бачити відповідні поступки, наприклад, пом’якшення заборони на експорт певних американських напівпровідників для технології штучного інтелекту (ШІ)", - ділиться з DW Пітер Цю, який отримав докторський ступінь у Тюбінгенському університеті.

Вашингтон запровадив суворий експортний контроль щодо продажу передових мікрочіпів, що використовуються для штучного інтелекту. Хоча китайці й перебувають у процесі освоєння технології їхнього виробництва, рішення влади США, схоже, значно уповільнює цей процес. "Зрештою, я очікую свого роду "великої угоди", в якій будуть враховані національні інтереси обох країн", - прогнозує Цю. І уточнює, що Китай під час візиту президента Росії Путіна до Пекіна обговорить умови, за яких може бути припинена війна проти України. Це ще одна з вимог Трампа до Китаю.