У Європарламенті обговорили колоніальну політику Росії

Громадяни України та Росії сьогодні майже не опиняються по один бік дискусії. Однак у Європарламенті у Брюсселі у вівторок, 3 березня, представники корінних народів України та Росії сіли за один стіл, щоб говорити про спільний для них досвід - репресії з боку Кремля. "Голоси корінних народів проти репресій Росії" - так називалася дискусія, що відбулася на майданчику Європарламенту. Виступали представники корінних народів України та Росії - кримських татар, башкирів і саамі. Захід організував брюссельський Антидискримінаційний центр "Меморіал".

Крим: "Лабораторія репресивних практик"

Репресивна політика Кремля торкнулася кожного зі спікерів особисто. Першим виступив голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв. Після анексії Криму Росією він продовжує правозахисну діяльність за межами півострова. За його словами, системна політика придушення корінного народу в Криму в останні роки перейшла в нову фазу.

З 2017 по 2025 роки у Криму зафіксовано 10 727 порушень фундаментальних прав людини, 7 166 із них - щодо кримських татар. У 2024-2025 роках, зазначив Барієв, зросла кількість справ за статтями про "держзраду" та "тероризм". За роки окупації загинула 61 людина, майже половина - представники корінного народу. Понад 300 осіб визнано політв'язнями, більше половини з них - кримські татари.

Читайте також: В ООН задокументували злочини РФ за 10 років анексії Криму

Правозахисник підкреслив, що окупаційна влада останнім часом дедалі частіше піддає кримінальному переслідуванню жінок і молодь. "Репресії більше не обмежуються окремими активістами, вони зачіпають цілі родини, - зазначив Барієв. - Це не боротьба з тероризмом. Це інструмент придушення корінного народу".

За його оцінкою, йдеться про "етнічний профайлінг", а окупований Крим став "лабораторією репресивних практик". "Колоніальна політика не обмежується територією Криму. Це система", - переконаний правозахисник.

Читайте також: "Кримський тиждень" у ЄС: учасники просять не віддавати Крим Росії

Башкортостан: протест і демонтаж федералізму

Якщо анексований Крим учасники називали простором системних репресій, то в республіках усередині Росії тиск проявляється через демонтаж федералізму та кримінальне переслідування за громадську діяльність.

Журналіст Руслан Валієв, який залишив РФ після початку повномасштабної війни проти України, розповів про "Баймацьку справу" - серію процесів після протестів у Республіці Башкортостан. Близько 80 осіб уже отримали реальні строки або перебувають під слідством. Середні строки становлять близько п'яти років, організаторам загрожує до 10 і більше років ув'язнення.

"Це демонстративне покарання за спробу самоорганізації", - заявив Валієв. За його словами, протести мали громадський характер і були пов'язані з екологічними проблемами. Однак реакція влади показала, наскільки болючою для центру залишається тема регіональної суб'єктності. "Ми не росіяни. Ми башкири. У нас своя історія, своя мова, своя культура", - підкреслив журналіст.

В інтерв'ю DW він зазначив, що частина представників корінних народів сприймає війну Росії проти України як імперіалістичну. У цьому контексті, за його оцінкою, представники республік непропорційно часто опиняються серед мобілізованих і загиблих. "Путіну їх не шкода", - переконаний Валієв.

Читайте також: Протести у Башкортостані: "етнічна пам'ять дуже довга"

Він нагадав, що за останні десятиліття в Росії були демонтовані ключові елементи федералізму, а у 2017 році скасовано обов'язковий статус викладання національних мов. "Федерація без федералізму", - так він охарактеризував нинішню модель. Відповідаючи на запитання про перспективи реальної федерації, Валієв висловив скепсис: "Я не вірю, що в Росії буде справжній федералізм".

Корінні народи Півночі: між законом і репресіями

Виступ представниці народу саамі Валентини Совкіної показав, як репресивна практика поширюється і на малочисельні народи Півночі, Сибіру та Далекого Сходу.

Учасниця Постійного форуму ООН з питань корінних народів (UNPFII) долучилася до дискусії по відеозв'язку. У грудні 2025 року в низці регіонів Росії відбулися обшуки та затримання активістів корінних народів. Серед тих, хто зазнав тиску, була і Совкіна - після цих подій вона залишила Росію. "Я була прямою учасницею цих подій. І сьогодні говорю з вами дистанційно не з власного вибору, а через необхідність", - пояснила вона.

За її словами, мирний захист прав у Росії дедалі частіше трактується як загроза безпеці, а звернення до міжнародних механізмів - як ворожа дія. Формально права малочисельних народів закріплені в законодавстві, однак на практиці участь в ухваленні рішень щодо землі та екології обмежена. "Корінні народи - не чужі і не політична опозиція. Це частина країни", - підкреслила Совкіна. Однією з ключових формулювань її виступу стала фраза: "Міжнародне право - не меню".

Чи співпрацюють корінні народи перед лицем репресій?

Відповіді на це запитання в інтерв'ю DW виявилися неоднозначними. Руслан Валієв визнав, що системної координації між рухами поки немає, але міжнародні майданчики дозволяють встановлювати особисті контакти. "Співпраці немає. Ми можемо зустрічатися на таких заходах, спілкуватися. Але якихось спільних дій, на жаль, немає", - зазначив він.

Водночас саме такі зустрічі створюють основу для горизонтальних зв'язків: "Ми з Ескендером раніше не були знайомі, а тепер знайомі. Відповідно, тепер у нас є шанс щось робити".

Ескендер Барієв підкреслив, що контакти з представниками корінних народів Росії підтримуються ще з 2014 року, зокрема на майданчиках ООН. Зараз, за його словами, одне з завдань - доносити до них позицію про неприпустимість участі у війні проти України. "Ми намагаємося робити все, щоб корінні народи РФ не залучалися до збройних сил і не ставали вбивцями українців", - заявив він.

Питання довіри до представників корінних народів Росії залишається чутливим. "Ми не кожному довіряємо", - зазначив Барієв.

Тож взаємодія існує, але має точковий характер і значною мірою спирається на особисті зв'язки та міжнародні майданчики. Загальне джерело репресій учасники називають прямо, коли говорять про колоніальну політику Росії та імперіалістичний характер війни проти України. Але спільної відповіді на неї у корінних народів поки що немає.

Читайте також: День України в Європарламенті: про людей, перемогу і Путіна