Угорські меншини за кордоном: більше не заручники Орбана?

Починаючи з 1990 року жоден прем'єр в Угорщині не може дозволити собі обійти тему підтримки закордонних угорців. За цим стоїть травма Тріанонського договору, який досі живе в національній пам'яті багатьох у країні. За цим документом, укладеним у 1920 році після Першої світової війни, Угорщина втратила понад 70 відсотків своєї тодішньої території, яка відійшла до сусідніх країн. Мільйони угорців раптом опинилися в інших державах, де з ними почасти поводилися як з громадянами другого сорту.

Під час комуністичної диктатури, що правила в Угорщині з 1945 по 1989 роки, говорити про закордонних угорців вважалося табу. Натомість уже перший угорський прем'єр після повалення комунізму, консерватор Йожеф Анталл, це табу порушив, заявивши під час заступу на посаду, що "в душі" хоче бути прем'єр-міністром усіх 15 мільйонів угорців.

З-поміж на той момент п'яти мільйонів закордонних угорців він, очевидно, передусім думав про три з половиною мільйони представників угорської нацменшини в сусідніх Румунії, Сербії, Словаччині та Україні. Відтоді закордонні угорці постійно є важливою темою у внутрішньополітичних дебатах в Угорщині - попри те що їхня кількість постійно знижується. Зараз у сусідніх з Угорщиною країнах проживає близько двох мільйонів етнічних угорців.

Та жоден глава уряду не використовував тему "угорців поза батьківщиною", як їх прийнято називати в країні, так активно, як  Віктор Орбан. Він перебуває на посаді вже 16 років, але незабаром залишить її після нищівної поразки на парламентських виборах у квітні. Особливо це стосується 1,1 мільйона угорців, які живуть у румунській Трансильванії, - це найбільша угорська нацменшина в Європі. Їхні інтереси захищає Демократичний союз угорців Румунії (/RMDSZ). Орбан її вже багато років тому перетворив на придаток своєї партії "Фідес".

Кінець "етнічної автократії" Орбана

Соціолог Тамаш Кісс, сам родом із трансильванського міста Клуж-Напока, називає цей феномен "етнічною автократією". Від Орбана та "Фідес" так само залежні й Альянс воєводинських угорців (СВМ/VMSZ) в Сербії, і - в дещо меншій мірі - угорські партії в Словаччині та Україні.

Усе виглядає на те, що поразка Орбана на виборах означатиме серйозні зміни і для вірних йому політиків у всіх чотирьох країнах-сусідках Угорщини. Майбутній прем'єр Петер Мадяр вимагає від них зайняти віднині нейтральну позицію, якщо йдеться про угорську внутрішню політику. Крім того, він хоче реформувати систему фінансової підтримки угорських нацменшин, яку вважають корумпованою.

Зміна епох для угорських меншин за кордоном

При цьому йдеться не про якийсь другорядний політичний момент, а про питання загальноєвропейського значення. Угорські партії в Румунії та Сербії мають почасти великий вплив на урядову політику в своїх країнах. Особливо це стосується Румунії.

Обидві партії входять до Європейської народної партії (ЄНП) - партійної родини, яку "Фідес" залишила в 2021 році. Крім того, обидві є членами Федералістського союзу європейських національних меншин, найбільшій мережі організацій, які представляють нацменшини в різних країнах. Голова цього союзу - політик із партії румунських угорців. 2013 року ця організація запустила ініціативу Minority SafePack, яку Орбан потім використав для своєї антибрюссельської політики.

Фінансова підтримка мережі організацій закордонних угорців урядом Орбана так само перетворилася на проблему міжнародного масштабу. За обережними оцінками, її обсяг за останні 16 років становив понад три мільярди євро, причому найбільше грошей було відправлено в Румунію. Отримати перевірені цифри неможливо, адже підтримка закордонних угорців здійснюється через абсолютно непрозору систему з фондів та фірм.

Ішлося про виборців

Орбан активно використовував закордонних угорців у боротьбі за виборців. Багато з них мають угорське громадянство, а значить можуть з 2014 року голосувати на парламентських виборах в Угорщині за партійні списки. Найбільшою групою є трансильванські угорці, понад 500 тисяч із яких мають угорське громадянство. Більшість із них переважно голосує за "Фідес".

Аби ідеологічно прив'язати угорські меншини за кордоном до своєї партії, Орбан створив і просуває глибоко ревізіоністський історичний наратив. Згідно з ним, угорці є нацією, яку в 20-му столітті розірвали, як жодну іншу націю в Європі, через що вона досі страждає, але тримається разом попри всі кордони - із Орбаном на чолі.

Чудові відносини Орбана із іншими націоналістами

Але все це не заважало багаторічному угорському прем'єру-автократу підтримувати чудові стосунки з політиками-націоналістами на кшталт сербського президента Александара Вучича чи словацького прем'єра Роберта Фіцо. Торік він навіть закликав румунських угорців голосувати на виборах президента Румунії за правого екстреміста Геогре Сіміона, який у минулому був співорганізатором антиугорських заворушень на військовому кладовищі в Трансильванії.

На підтримку закордонних угорців уряд Орбана виділяв мільярди з угорського бюджету. Будапешт фінансував не лише організації, що представляють інтереси меншин, але й угорські церкви, освіту угорською мовою і навіть вибудував систему бізнес-грантів для етнічних угорців.

"Орбан купив політиків з кола румунських угорців та левову частку всієї меншини. Так переважна більшість керівництва Демократичного союзу угорців Румунії повністю перетворилася на рупор "Фідес", - каже в розмові з DW Петер Екштайн-Ковач. У минулому він був міністром із питань меншин у Румунії та сам належить до румунських угорців, є адвокатом і відомим представником ліберального політичного табору.

Мадяр вимагає нейтральності від закордонних угорців

Майбутній голова уряду Угорщини Петер Мадяр уже зустрівся з політичними представниками угорських меншин Румунії, Сербії та Словаччини Гунором Келеменом, Балінтом Пастором та Ласло Губіком. Він вимагає від них у майбутньому партійної нейтральності в угорській внутрішній політиці. Особливо Келемен і Пастор під час угорської виборчої кампанії 2026 року запам'яталися виступами, в яких натякали, що лише Орбан і "Фідес" здатні захищати права закордонних угорців.

І хоча Мадяр теж хоче підтримувати угорські нацменшини за кордоном і обіцяє не урізати вже наявні у них права, він уже оголосив перевірку всіх виплат на користь меншин з 2010 року на предмет їхньої законності. Він також обіцяє реорганізувати систему фінансової підтримки закордонних угорців, зробивши її більш прозорою.

Петер Екштайн-Ковач сподівається, що зміни всередині Угорщини дадуть поштовх до змін і серед закордонних угорців. "Ми мусимо повернутися до того початкового принципу захисту інтересів меншини, який полягає в тому, що всім течіям, крім екстремістських, є місце в організації", - каже ліберальний адвокат і політик.

Від нового угорського уряду Екштайн-Ковач очікує радикального перегляду політики щодо меншин. "Існують дуже погані історичні прецеденти (варто лише подивитися на Німеччину), коли материнська країна в буремні часи використовує меншини по інший бік кордону. Важливо створити передумови, аби Угорщина не могла знову робити з меншинами те, що робила з ними за Орбана", - каже він.