Мерц відповів Трампу: що значить скорочення військ США у ФРН

Німеччина відправила в понеділок, 4 травня, мінний тральник Fulda у Середземне море. Він може взяти участь у забезпеченні безпеки судноплавства в Ормузькій протоці після закінчення війни США та Ізраїлю проти Ірану. Хоча це не є спонтанним рішенням, й для участі військово-морських сил Німеччини потрібна згода Бундестагу, це новина схожа на жест у бік Дональда Трампа. Президент США днями розкритикував висловлювання канцлера Німеччини Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) про його розчарування операцією проти Ірану й на цьому тлі оголосив про скорочення контингенту США в Німеччині. ЗМІ пишуть про "помсту" Трампа Мерцу. Чи це так, і які можуть бути наслідки?   

Трамп повернувся до старої ідеї виведення військ

Оголошення Пентагоном про виведення щонайменше п'яти тисяч американських військових з баз у Німеччині впродовж 6-12 місяців не стало повною несподіванкою для Берліну. У 2021 році, наприкінці свого першого президентського терміну, Трамп вирішив вивести з Німеччини 12 тисяч військових, приблизно третину всього американського контингенту. Тоді до цього не дійшло, а Джо Байден, який змінив Трампа на президентській посаді, скасував рішення. 

Після повернення Трампа в Білий дім, у Німеччині побоювались, що він знову оголосить про скорочення, але цього не сталося. Канцлеру Мерцу вдалося налагодити особистий контакт з президентом США, у тому числі завдяки різкому збільшенню витрат на оборону. Трамп давно критикував Німеччину за недостатнє, як він вважає, фінансування армії. Берлін вирішив, що це в минулому.

Але ситуація різко змінилася. Причина: операція США та Ізраїлю проти Ірану. Спочатку Мерц її обережно підтримав, але потім став дозволяти собі дедалі критичніші висловлювання. Саме на цьому тлі й з'явилась інформація про скорочення американського контингенту, хоча прямого зв'язку нема, оскільки такі рішення готуються заздалегідь. 

Що означає для Німеччини виведення військ США

Війська США постійно перебувають у Німеччині з моменту закінчення Другої світової війни. В роки холодної війни на території ФРН перебували сотні тисяч американських військових. У 1990-му році їхня кількість різко скоротилась, але Німеччина залишалась важливим центром для американської армії в Європі. Тут розташовується приблизно половина військ США на континенті. Найважливіша - авіабаза Рамштайн у федеральній землі Рейнланд-Пфальц на південному заході Німеччини. Звідти США, серед іншого, керують своїми військами на Близькому Сході та в Африці. Експерти вважають, що скорочення не торкнуться цієї бази. 

Для оборонного потенціалу Німеччини рішення Трампа, схоже, не буде критичним, оскільки Берлін узяв курс на посилення Бундесверу й уже додатково набрав приблизно 5 тис. контрактників.

Значно небезпечнішим для Німеччини експерти називають інше рішення Пентагону - не розміщувати наземні ракети середньої дальності Tomahawk та сучасні гіперзвукові ракети. Домовленості про це було досягнуто у 2024 році між Джо Байденом і Олафом Шольцем (Olaf Scholz), який на той час був канцлером Німеччини. Розміщення цих ракет мало стати сигналом стримування на адресу Росії на тлі її війни проти України та було тимчасовим рішенням - до моменту, поки в Європі не з'являться власні такі ракети. Рішення викликало хвилю критики з боку лівих політичних сил, які намагалися вести виборчу кампанію під гаслами: "Ні американським ракетам у Німеччині!".

Планувалося, що батальйон ППО США з далекобійними ракетами з'явиться в Німеччині у 2026 році. Кореспондент DW у Берліні періодично ставив міністерству оборони ФРН запитання про те, чи залишається цей план чинним, і до недавнього часу відповідь була: "так", але без подробиць.

Німеччина не дочекалась ракет Tomahawk

Виглядає на те, що тепер ситуація змінилася. Канцлер Мерц в інтерв'ю телеканалу ARD 3 травня чи не вперше публічно висловився з цього приводу, він дав зрозуміти, що США поки що не розміщуватимуть ракети Tomahawk у Німеччині. Мерц пояснив це тим, що ракети потрібні самим збройним силам США. Ймовірно, це також стосується мобільних пускових систем Typhon під "Томагавки" та ракет SM-6, дальність яких становить близько 370 км. У 2025 році уряд Мерца звернувся до адміністрації Трампа з проханням надати дозвіл на придбання пускових комплексів, але так і не отримав відповіді. 

Водночас Мерц спробував заспокоїти громадян, зазначивши, що американська ядерна зброя повітряного базування залишається в Німеччині.

Якщо говорити про звичайне (конвенційне) озброєння, то найближчими роками Німеччині нічим заповнити прогалину у власній системі оборони. Наразі найдальнобійніша зброя Бундесверу - німецько-шведські крилаті ракети Taurus, радіус дії яких становить близько 500 кілометрів.

Деякі політики з правлячої консервативної партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) тепер закликають посилити оборонну співпрацю з Україною та взятися за спільну розробку озброєння середньої дальності.