Чи можуть навчання США в Лівії витіснити РФ з регіону?

Пізно вночі ми збираємося під дрібним дощем на злітно-посадковій смузі військового аеродрому в Штутгарті, на півдні Німеччини. Звідси військовий літак доправить нас до міста Сирт у Лівії. У 2015 році терористична організація "Ісламська держава" (ІД) перетворила це прибережне місто на свій найбільший військовий оплот за межами Іраку та Сирії.

Лише після місяців запеклих боїв у 2016 році його звільнили лівійські збройні сили за підтримки США, які завдавали ударів з повітря. Але це була не остання битва за Сирт. Країна вже була охоплена громадянською війною. У 2020 році, після багатьох років боїв, сторони погодилися на припинення вогню. Але з 2014 року багата на нафту країна залишається розділеною між двома адміністраціями.

Зараз захід Лівії контролюється міжнародно визнаним тимчасовим урядом національної єдності (GNU), що сформований за посередництва ООН і базується в Триполі під керівництвом прем'єр-міністра Абдул-Хаміда Дбейби. Східна ж адміністрація знаходиться в Тобруку. Її очолює Усама Хаммад, якого підтримує генерал Халіфа Хафтар, що став політиком.

Навчання з об'єднання лівійських сил

14 квітня в Сирті стартували військові навчання Flintlock 2026 за участю 30 країн під керівництвом США. Вони проводяться з 2005 року за участю європейських та африканських держав. Вперше в історії у навчаннях беруть участь лівійські сили з обох сторін.

Разом з нами до Сирта для спостереження за навчаннями летить генерал-лейтенант Джон Бреннан, заступник командувача Африканським командування ЗС США (AFRICOM). Спілкуючись із пресою, Бреннан неодноразово підкреслює, наскільки важливо, що ці навчання об'єднують лівійські сили зі сходу та заходу країни. "Лівійський народ заслуговує на єдині сили безпеки, щоб захищати його та його інтереси. Безпека породжує процвітання", - каже генерал.

Чому Лівія важлива для США?

Той факт, що військові з обох сторін під час Flintlock 2026 тренуються разом і навіть носять одну й ту саму форму, вважається значним досягненням. Пояснюючи цілі США в регіоні, Бреннан називає Лівію "критично важливою територією для південної частини НАТО".

Західні розвідувальні служби серйозно стурбовані діяльністю в регіоні терористичних угруповань, таких як "Ісламська держава" та "Аль-Каїда". Вони швидко розширюють свою присутність в Африці, особливо в регіоні Сахель, де бойовики викрадають мирних жителів і здійснюють масштабні напади як на військових, так і на цивільних. США вважають стабілізацію ситуації в Лівії важливою для того, щоб запобігти поширенню подібних загроз на глобальний рівень, пояснює один з американських чиновників.

Боротьба за ресурси в Лівії

Однак у цих навчань є й економічний аспект. Він полягає в тому, щоб виявити, "де перетинаються інтереси безпеки та економічні інтереси США", каже DW представник Пентагону. Це відповідає стратегії національної безпеки США, яка одним із пріоритетів виділяє економічну стабільність, зокрема забезпечення доступу до критично важливих ланцюгів поставок і ресурсів. Адміністрація президента США Дональда Трампа дійсно прагне отримати доступ до ресурсів у регіоні.

Але це мета не тільки Вашингтона. Стратегія Китаю в Африці зосереджена на забезпеченні довгострокового доступу до критично важливих мінералів, наприклад, шляхом придбання великих гірничодобувних активів.

Росія зацікавлена в запасах золота та нафти Лівії. Лівійський лідер Муамар Каддафі ще у 2011 році, за півроку до повалення та загибелі, заявляв, що розраховує на співпрацю у нафтовій сфері з компаніями з Росії, Китаю та Індії. З того часу інтерес Кремля до лівійської нафти не слабшав, а минулого року міністр нафти і газу Халіфа Раджаб Абдулсадек розповідав, що російські "Лукойл" і "Татнефть" разом майже з усіма великими світовими нафтогазовими компаніями виявляють інтерес до участі в нафтових проєктах у країні. З Хафтаром президент Росії Володимир Путін зустрічався в Кремлі у 2023 та 2025 роках.

З 2018 року в Лівії діяли найманці ПВК "Вагнер", постачаючи військову техніку та співпрацюючи з Хафтаром. У 2020 році вони разом із силами Хафтара захопили найбільше нафтове родовище Лівії "Еш-Шарара". Кремль заперечував участь ПВК "Вагнер" у бойових діях у країні.

Після невдалого заколоту та загибелі засновника ПВК Євгена Пригожина на зміну "вагнерівцям" прийшов створений на їхній основі "Африканський корпус", що підпорядковується Головному управлінню Генштабу ЗС Росії (колишнє ГРУ). Після повалення режиму Башара Асада в сусідній Сирії Москва, прагнучи зберегти військову присутність на Близькому Сході, ймовірно, почала перекидати до Лівії системи ППО та іншу зброю з баз у Сирії. Офіційно ця інформація не підтверджувалася.

За словами джерела DW в американських військових колах, загальна кількість російських сил у Західній Африці сягнула 6000 осіб.

Вплив у всьому регіоні

Після п’ятигодинного перельоту ми нарешті в Сирті. Колона позашляховиків, що здається нескінченною, доставляє нас до призначеного місця навчань. Кожні кілька сотень метрів уздовж маршруту ми бачимо солдатів, поліцію та бронетехніку.

Сценарій навчань простий: терористи викрали мігрантів і тримають їх у заручниках. Лівійські та американські сили спеціального призначення мають звільнити заручників і нейтралізувати терористичну загрозу. Сили діють оперативно під наглядом генералів та інших високопоставлених осіб, які прибули на місце. Серед них - посол Італії в Лівії Джанлука Альберіні.

"Для Італії, Європи та США об'єднана Лівія зможе забезпечити стабільність у всьому регіоні", - каже він DW. Коментуючи сумніви щодо того, чи справді сили, що конкурують у Лівії, віддані ідеї об'єднаної країни, він визнає, що це поступовий процес, і називає більш активну участь США в цьому регіоні "важливим фактором".

Стимули до об'єднання Лівії

Два роки тому подібні військові навчання, з єдиним оперативним центром для всіх лівійських сил, були майже немислимими. Тепер військові керівники Лівії з конкуруючих фракцій сходу та заходу країни виступають з промовами в Сирті, називаючи шлях до возз'єднання Лівії "не вибором, а необхідністю".

Читайте також: Від Іраку до Лівії. Зміна режиму - успішна модель США?

Бреннан зазначає, що значні обсяги потенційних економічних інвестицій "є стимулом до об'єднання" для суперницьких адміністрацій Лівії. Інші чиновники, які зібралися в Сирті, схоже, теж у це вірять. Багато хто зазначає, що об'єднання лівійської армії також може мінімізувати вплив Росії.

Росія подвоює свою присутність у Західній Африці

Після військових переворотів у Малі, Буркіна-Фасо та Нігері західні сили значною мірою були витіснені з регіону Сахеля, тоді як нові уряди відчинили двері для Росії. Ні США, ні європейці не хочуть, щоб цей сценарій повторився в сусідніх країнах.

З 2024 року Росія подвоїла свою військову присутність у Західній Африці та активно прагне посилити свою присутність і вплив у Лівії. Москва знову відкрила посольство в Тріполі у 2024 році і, за наявними даними, перекинула персонал та військову техніку на занедбану базу біля кордону з Чадом і Суданом.

"Значна російська військова присутність у Лівії на південному фланзі НАТО, безумовно, викликає у нас занепокоєння, - заявив у Сирті британський посол Мартін Рейнольдс. - Ми хотіли б бачити уряд, з яким можемо тісно співпрацювати і який не бачить необхідності залучати іноземні держави так, як це відбувається зараз".