1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що робити з паспортами від окупантів?

20 вересня 2022 р.

Після деокупації Харківщини на території, підконтрольній українському уряду, опинилися чимало людей, які отримали від окупантів російські паспорти. Як з ними бути надалі: думки юристів і правозахисників.

https://p.dw.com/p/4H4Zk
Паспорт громадянина Російської Федерації (архівне фото)
Паспорт громадянина Російської Федерації (архівне фото)Фото: Gavriil Grigorov/TASS/dpa/picture alliance

"Ми дуже раді, що дочекалися цього моменту. Гадаємо, у нас все налагодиться. Росіяни завжди були для нас дружнім народом, без Росії нам нікуди не подітися", - з усмішкою коментує жінка на одному з численних відео, поширюваних російськими пропагандистами на Youtube. Судячи з відео, мешканка окупованої на той момент Харківщини разом з чоловіком відвідала пункт прийому документів на отримання громадянства Росії, який на початку серпня 2022 року відкрився у місті Вовчанськ в окупованій Харківській області. Коли місяцем пізніше Вовчанськ був деокупований Збройними силами України, українці з новою силою почали дискутувати у соцмережах, як бути з тисячами співгромадян, які отримали від окупантів паспорти.

Втрата українського громадянства?

"Сам факт отримання громадянства Російської Федерації чи іншої країни на даний момент не тягне за собою відповідальності. Але він є підставою для втрати українського громадянства. Це відбувається не автоматично, а указом президента України - щодо кожного окремого громадянина", - нагадав у розмові з DW правовий статус кво партнер юридичної фірми "Ілляшев і партнери" Михайло Ілляшев. Питання позбавлення громадянства, перш ніж готується відповідний указ глави держави, розглядає спеціальна комісія. "Кого позбавити громадянства, а кого ні, відповідно до чинного законодавства, вирішує президент", - додає юрист. Зокрема, нещодавно українці були свідками того, як Володимир Зеленський скористався своїми повноваженнями, позбавивши громадянства низку впливових бізнесменів, які мали іноземні паспорти, зокрема олігарха Ігоря Коломойського.

Михайло Ілляшев переконаний, що Верховна Рада має рано чи пізно ухвалити зміни до Закону про громадянство, аби більш чітко прописати підстави для позбавлення українського паспорта з урахуванням реалій війни і окупації частини території. "Перш за все постає питання, чи людина була змушена отримувати російський паспорт, щоби врятуватися, інша - коли отримуєш з ідейних чи корисливих мотивів", - наголошує правник. Ілляшев вважає, що законодавці мають чіткіше прописати повноваження відповідної комісії з питань громадянства при президенті й процедури перевірки, адже в разі наявності політичної волі взятися за це питання, роботи у комісії буде дуже багато.

Чи потрібна кримінальна відповідальність?

Саме питання добровільності чи примусу при отриманні паспорта від окупантів урядовці планували закласти в законопроєкт, яким запроваджувалася б кримінальна відповідальність за російський паспорт, отриманий після початку повномасштабної російської агресії. Розробку відповідного документу у липні анонсувала міністерка з питань реінтеграції окупованих територій Ірина Верещук. "На червоному російському паспорті багато української крові - військових та цивільних, жінок і дітей", - заявила Верещук 26 липня, визнаючи, що "питання має швидше політичний, аніж юридичний характер". Міністерка тоді заявила, що добровільне отримання паспорта РФ має тягнути за собою кримінальну відповідальність.

Однак у середині вересня, коли дискусія про паспорти від окупантів після звільнення Харківщини постала з новою силою, Ірина Верещук оприлюднила ключові положення майбутнього законопроєкту, які вже не передбачають кримінальної відповідальності для всіх охочих стати росіянами. Натомість карати тюрмою - до 15 років ув'язнення - планують українських держслужбовців, які отримують паспорти Російської Федерації, а також осіб, які в той чи інший спосіб примушують українців брати російські паспорти на окупованих територіях. "Норми нового законопроєкту спрямовані насамперед на покарання організаторів ворожої паспортизації та їхніх поплічників", - зазначила 19 вересня Верещук у мережі Telegram.

Українські прапори у деокупованій Балаклії
Українські прапори у деокупованій БалакліїФото: Oleksandra Indiukhova/DW

Що таке "добровільно" в окупації?

Олена Луньова з правозахисного центру Zmina у розмові з DW зауважила, що об'єктивно говорити про примус чи добровільність в умовах окупації дуже складно. "Чим і як залякували людину, яку потім зняли у пропагандистському відео про паспортизацію ми не можемо знати. Так само ми не можемо і використовувати пропагандистські ролики окупантів як докази у суді", - зазначає правозахисниця. Луньова вважає недоцільним доповнювати норми кримінального кодексу положеннями про отримання російського громадянства. "Ці ініціативи носять популістський характер, щоби залякати людей на окупованих територіях", - критикує правозахисниця.

Вона вважає, що держслужбовців, які перейшли на службу до окупантів, варто судити за чинними положеннями про державну зраду. "Якщо колишній держслужбовець не став на службу до окупантів, але взяв паспорт, він мало чим відрізняється від інших осіб, які в умовах окупації вдалися до такого кроку. Немає сенсу давати 15 років тюрми за це", - вважає Олена Луньова. Вона вважає також абсолютно зайвим і положення про кримінальну відповідальність за примусову паспортизацію на окупованих територіях, адже вже багато років Україна відстоює позицію, що примусова паспортизація на окупованих територіях є воєнним злочином, який підпадає під дію відповідної статті 438 Кримінального кодексу. Справи за цією статтею вже розглядаються в українських судах, каже Луньова.

Читати також: Коментар: Злочинний паспорт

Визнавати чи не визнавати російське громадянство?

Михайло Ілляшев нагадує, що Україна досі не визнає факту набуття громадянами України на окупованих територіях громадянства Російської Федерації і вважає їх всіх громадянами України. З таким підходом неможливо говорити про наслідки такого кроку, каже юрист. "Якщо ти хочеш притягати людей до якоїсь відповідальності, позбавляючи громадянства, ти маєш визнати той факт, що вони набули громадянство іншої країни. Одночасно на двох стільцях всидіти не вдасться", - наголошує Ілляшев.

Олена Луньова переконана, що питання, що робити з тисячами громадян Росії на деокупованих територіях нагально постане вже після того, як завершиться війна. "Вони з російського громадянства вийти не зможуть. Потрібні будуть нові процедури, як вони принаймні державі Україна доведуть, що не хочуть бути громадянами Російської Федерації. Це може бути декларування російського паспорту як можливої перепони при працевлаштуванні на держслужбу або добровільне здавання такого паспорту на зберігання", - каже правозахисниця.

Так чи інакше, вже після війни, переконані співрозмовники DW, українці з двома паспортами муситимуть зробити вибір: чи вони вважають себе громадянами України чи Росії і матимуть розуміти чіткі наслідки такого вибору.

Масове поховання у звільненому Ізюмі