Молдова й Україна: Санду про межі участі в "коаліції охочих"

У Європарламенті в Страсбурзі цього тижня відбулась урочиста церемонія нагородження відомих політиків Європейським орденом почесного ступеня. У понеділок, 19 травня, цю відзнаку прийняла й президентка Молдови Майя Санду.

В інтерв'ю DW Санду розповіла, як домагатиметься якнайшвидшого вступу Молдови до Євросоюзу та виведення російських військ з території країни, чи буде Молдова об'єднуватися з Румунією, а також прокоментувала указ президента Росії Володимира Путіна, який спростив отримання громадянства РФ жителям Придністров'я.

DW: Вам вручили Європейський орден почесного ступеня. Разом з вами нагороду - Європейський орден заслуг найвищого ступеня - отримали Анґела Меркель (Angela Merkel), Лех Валенса, Володимир Зеленський та інші європейські політики. Вас нагородили за "послідовне ведення Молдови шляхом європейської інтеграції". Ви й надалі переконані, що Молдова досягне успіху й вступить до Євросоюзу до 2030 року?

Майя Санду: Я налаштована дуже рішуче і впевнена, що Молдова стане частиною Євросоюзу, і ми беремо на себе зобов'язання перед нашим народом підготувати Молдову (до вступу в ЄС. - Ред.) до 2030 року. Ми віримо і сподіваємося, що інституції ЄС та його держави-члени підтримають нашу програму дій.

Ви не боїтеся, що це займе надто багато часу?

Завжди існує ризик, що деякі речі будуть відкладені, але ми не гаємо часу. Ми проводимо реформи, а не чекаємо формальних рішень. Але, звичайно, ми хочемо, щоб такі рішення також були ухвалені.

Вас влаштує двоетапний підхід - тобто спочатку отримати лише часткове членство?

Зараз ми працюємо над повноправним членством. Це процес, заснований на наших досягненнях. Ми проводимо реформи для отримання повноправного членства. Сьогодні ми обговорюємо це питання з інституціями ЄС і його державами-членами. І це процес, якого ми дотримуємося всередині країни.

Серйозною перешкодою на шляху Молдови до ЄС є ситуація в Придністров'ї - сепаратистському регіоні, де досі незаконно перебувають російські війська. Що ви збираєтеся з цим робити, і як Кишинів може стати членом ЄС, не вирішивши цієї серйозної проблеми?

Звісно, ми хотіли б це вирішити і вживаємо заходів в економічній та фінансовій сферах. Ми бачимо, що дедалі більше людей приїжджають працювати на правий берег Дністра. Жителі Придністров'я зрозуміли, що не можуть покладатися на Росію, оскільки пережили енергетичну кризу посеред зими, коли Москва припинила постачання газу. Проблема безпеки все ще існує, адже Росія незаконно розміщує війська на нашій території.

Але ми сподіваємося, що у нас з'явиться геополітична можливість врегулювати це питання - мирним шляхом, звісно. Це наше зобов'язання: вирішити конфлікт мирним шляхом. Отже, ми працюємо над цим питанням, а також над іншими зобов'язаннями в межах реформ, які взяли на себе на шляху інтеграції до ЄС.

Президент Росії Володимир Путін 15 травня підписав указ, який спростив отримання російського громадянства жителями Придністров'я. Ви сказали, що це - спроба Москви знайти нових солдатів для участі в бойових діях в Україні. Якою є реакція Молдови на цей указ? Що можна зробити, щоб запобігти участі жителів Придністров'я в бойових діях на боці Росії?

Ми знаємо, що Росія намагається нам погрожувати, і цей указ може бути частиною плану залякування. Вона робить це вже давно. Ми хочемо мирного врегулювання конфлікту. Тому неодноразово про це заявляли і не дозволимо Росії впливати на нашу внутрішню та зовнішню політику за допомогою таких погроз. Ми віримо у нашу свободу та суверенітет. Саме тому будемо ухвалювати рішення, які влаштовують молдован, а не Росію.

Звісно, російський режим не цінує людське життя. І ми бачили це на прикладі людей, які живуть у Росії. Ми також знаємо, що Росія намагалася переманити людей з інших країн для участі в бойових діях в Україні. Але ми також знаємо, що жителі Придністров'я не хочуть цього робити.

Наприклад, коли почалася війна, багато молодих людей із Придністров'я переїхали на правий берег Дністра - територію, яка перебуває під контролем конституційної влади Молдови, - переважно через побоювання, що Росія відправить їх на війну. Але вони не хочуть, щоб їх послали на цю безглузду, жорстоку війну. Усі вони хочуть жити в мирі. 

Ви не очікуєте, що багато жителів Придністров'я подадуть заяви на отримання російського громадянства?

Я вважаю, що той, хто хотів його отримати, ймовірно, вже це зробив. Але я також не розумію, навіщо людям сьогодні потрібне російське громадянство. Навпаки, багато з тих, хто не мав молдовського паспорта, його отримали. І сьогодні люди хочуть бути громадянами ЄС, а не Росії.

У багатьох молдован є румунські паспорти - як і у вас самої. Було багато дискусій після вашої січневої заяви про те, що в разі проведення референдуму щодо об'єднання Молдови та Румунії ви проголосуєте за об'єднання. У чому переваги такого сценарію, і чи може він стати планом "Б" для інтеграції Кишинева до Євросоюзу?

Я хочу, щоб моя країна була в безпеці, щоб Молдова була частиною вільного світу. Малим країнам, особливо в нашому регіоні, стає дедалі важче зберігати та реалізовувати свої цілі через агресивну політику, яку ми спостерігаємо з боку Росії. Тому членство в ЄС для нас як демократії - це стратегія виживання. І ми сподіваємося, що нам вдасться реалізувати цей план якомога швидше.

Ви маєте на увазі, що Молдова може увійти до ЄС, але не стати частиною Румунії?

Що ж, ми можемо приєднатися до Румунії в Європейському Союзі, і ми в це віримо. І це не просто наша думка, адже сьогодні в Молдові дедалі більше людей підтримують європейську інтеграцію. У нас є люди, які підтримують об'єднання з Румунією.

Зараз ми наполегливо працюємо над тим, щоб Молдова стала частиною ЄС, і сподіваємося, що цей сценарій спрацює. Якщо з якоїсь причини він не спрацює, звісно, ми розглянемо інші варіанти. Головна мета - зберегти мир у Молдові та зберегти Молдову як частину вільного світу.

Що стосується України: Молдова нещодавно заявила, що буде частиною "коаліції охочих" у разі припинення вогню між Росією та Україною. Яким конкретно буде ваш внесок? Наприклад, чи могла б Молдова надати бази для розміщення європейських солдатів?

Молдова - нейтральна країна, і ми повинні дотримуватися нейтралітету, закріпленого в конституції. Але ми надаємо допомогу саперами і могли б робити це частіше, якщо виникне потреба. Ми брали участь в акціях солідарності й також могли б робити це частіше. Тож ми все ще обговорюємо це, але хочемо допомогти. І водночас ми повинні поважати нейтралітет, закріплений у нашій конституції. Тому деякі речі ми не можемо робити, зокрема відправляти солдатів.

Досвід Молдови з російськими військами також міг би стати у пригоді "коаліції охочих"?

Нам вдалося зберегти мирну ситуацію і уникнути будь-якої дестабілізації, яка могла б втягнути країну, а потім і регіон, у війну. Але в інтересах Молдови, в інтересах України, в інтересах ЄС загалом - виведення російських військ з Молдови. Тому ми маємо разом працювати над цими питаннями.

Що стосується Росії та її дій в Україні: минулого тижня в Кишиневі понад 30 країн підписали резолюцію про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Ви вважаєте, що одного дня Володимир Путін постане перед цим трибуналом?

Так, і я рада, що документ підписали 36 держав. Ми сподіваємося, що до нас приєднаються й інші країни. Персональна відповідальність є дуже важливою. Якщо її немає, то ці злочини проти людяності ризикують повторитися. І наш обов'язок - забезпечити таку відповідальність, переконатися, що винні в тому, що вже понад чотири роки відбувається в Україні, понесуть покарання за свої злочини.